Марина, сорока років, шукала квартиру для себе і своєї десятирічної дочки. Після того як їх кинув чоловік, жінка змогла нашкребти суму для придбання однокімнатної квартири. Шукала доступне житло по оголошеннях. Там же подала оголошення про покупку квартири. Незабаром на її оголошення відгукнулася жінка. Вони домовилися про зустріч з Галиною, так звали господиню квартири, що продається. Марині з першого погляду сподобалася квартира. В хорошому стані, чистенька, сонячна сторона. Вона навіть не захотіла оглянути квартиру уважніше. А ось її дочка, Анна, все уважно дивилася, всюди пхала свій маленький кирпатий носик, все вивчала.
Галина, не замовкаючи, розхвалювала свою квартиру. Розповідала, як багато народу приходили дивитися квартиру. Радила Марині швидше внести зас таву, поки інші не куnили. Жінка вже збиралася передати rроші господині, коли прибігла дочка і стала розповідати про лежбище павуків в коморі на кухні. Зажадала відмовитися від покупки. — Це поrане місце! Нам тут недобре буде жити! — закотила Ганна іст ериkу. Марина, щоб заспокоїти дочку, сказала господині: — Ми ще подумаємо над вашою пропозицією. — Та що дівчинка може розуміти у дорослих справах! — захвилювалася Галина, — якщо сьогодні ж не внесете завдаток, то завтра квартира буде продана іншому!
Марина від її слів ще більше напружилася, більше перейнялася тривогою дочки і попрощавшись з Галиною, вони пішли. Через пару тижнів Марина з дочкою все ж знайшли квартиру, яка влаштувала їх обох. А що ж з тією, першою квартирою? Павуки і справді якось впливають на життя мешканців? Наука про це мовчить. А ось Кримінальний кодекс висловився. Як виявилося, Галина організувала злочинну групу, вона зустрічала покупців квартири, брала з них заставу і зникала. Пол іція приходила до законного господаря квартири, а той ні про Галину, ні про заставу нічого не знає. І витребувати з нього нічого не можна. Ось так, Анна з павуками врятували rроші Марини від ш ахраїв.