Я далеко не «батько року». Так вийшло, що я пішов з сім’ї. Але я справно nлачу ал іменти і навіть даю своїй колишній rроші понад покладене. По вихідних проводжу час з сином. Місяць тому я помітив, що взуття у сина продірявилося. Тут же куnив йому нове. І запитав у нього: «А чому мама тобі не куnила?» На що син (йому п’ять років) відповів, що колишня недавно куnила собі нову сукню, тому rрошей у неї немає. Знаючи вдачу своєї колишньої, я нітрохи не засумнівався в словах сина. Я зрозумів, що мати витрачає rроші сина на себе. Зрозуміти то зрозумів, але як мені бути?
Піти поговорити з нею? Але тоді, боюся, вона почне тиснути на дитину. Подати на екс-дружину до суду? Але чим довести свої слова? І потім, який буде вердикт? А якщо її позбавлять батьківських прав? Тоді хлопчикові або жити зі мною, або в дитбудинок. Я з дитиною не впораюся, а відправити сина в притулок вважаю злочином. Суд не годиться. Давати rроші синові? Помилуйте, йому п’ять років, які rроші. Було б йому п’ятнадцять років, можна було б подумати про це. Купувати синові обновки самому? Можливий варіант. Але звідки мені знати потреби хлопчика. Я ж можу оцінити тільки те, що бачу.
А що у нього там вдома, в шафі, я ж не знаю. Але тут є над чим подумати. Є ще варіант, закликати на допомогу тещу. Вона цілком адекватна жінка. Ми з нею зберегли хороші відносини, і вона любить онука. Можливо вона підкаже рішення? Не знаю, як там все складеться далі, але я вирішив поки що спостерігати, на що йдуть мої виплати. Вимагати звіту у своєї колишньої, куди вони витрачаються у вигляді чеків. Бути уважним до одягу сина. При необхідності, самому куnувати потрібне. Якщо сам не зможу натиснути на неї, то звернуся до правоохоронців.