Раніше я думала, що добре виховала дочку, але наслідки доводять зворотне. Вона вирішила таємно заваrітніти від свого друга, щоб потім він на ній одружився. Вона не збирається йому повідомляти про ваrітність до тих пір, поки стане неможливо перервати ваrітність. Справа не в тому, що вона його любить, це не нерозділене кохання. Вона абсолютно до нього байдужа. Єдина причина — він казково багатий. Вона хоче жити в достатку і ні в чому собі не відмовляти. Мені її задумка здається дуже амо ральною. Не можна робити такі речі тільки заради матеріальних благ.
А як же любов? Людські взаємини? Я твердо впевнена, що на фундаменті брехні нічого хорошого бути побудовано не може. Я намагалася відрадити дочку від її ду рної затії, але вона вважає, що я не маю права втручатися в її життя. Єдиним виходом в цій ситуації я бачу те, що я просто розповім про її затію хлопцеві. Але як після цього поставиться до мене дочка? Я боюся, що вона зовсім перестане зі мною спілкуватися. Ніколи більше не зможе сприймати як матір, якій можна вірити. Вона не усвідомлює, що її план може запросто не спрацювати. А якщо він відмовиться від дитини?
Великий стан дозволяє людям робити найрізноманітніші речі. Він легко може підкупити с уд і довести, що дитина не від нього. Або ще щось гірше. А що тоді? Я її не kину, але впевнена, що вона таким результатом буде вкрай нез адоволена. Навіть якщо все складеться так, як вона задумала, це не буде хорошою сім’єю, адже в ній не буде любові. До того ж малюк буде зовсім нікому не потрібен. Мені не хочеться, щоб мій онук в такій ситуації опинився. Підкажіть мені, що робити? Я не бачу виходу. Зневірилася намагатися вплинути на дочку.